Словник української мови у 20 томах

пооббріхувати

ПООББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., кого, розм.

Оббрехати багатьох.

Як розпустить язика, так усіх на кутку пооббріхує (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пооббріхувати — пооббрі́хувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пооббріхувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Оббрехати багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пооббріхувати — Пооббрі́хувати, -хую, -хуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пооббріхувати — ПООББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Оббрехати багатьох. Як розпустить язика, так усіх на кутку пооббріхує (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. пооббріхувати — Пооббріхувати, -хую, -єш гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка