пообкладати

ПООБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що.

Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами.

В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець);

– І на бісового батька все те тобі здалось? Бач, пообкладав себе .. книжками (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пообкладати — пообклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообкладати — -аю, -аєш, док., перех. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообкладати — ПООБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (Чорн., Потік..  Словник української мови в 11 томах
4. пообкладати — Пообклада́ти, -да́ю, -єш гл. Обложить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка