пооблупаний
ПООБЛУ́ПАНИЙ і ПООБЛУ́ПУВАНИЙ, а, е.
Те саме, що пооблу́плюваний.
Палац уже, видно, давній. Стіни пооблупані, де-не-де вивалюється цегла (Панас Мирний);
// у знач. прикм.
Парубок .. міг вернути собі самі голі пооблупувані стіни батьківської хати (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)