Словник української мови у 20 томах

пооблупаний

ПООБЛУ́ПАНИЙ і ПООБЛУ́ПУВАНИЙ, а, е.

Те саме, що пооблу́плюваний.

Палац уже, видно, давній. Стіни пооблупані, де-не-де вивалюється цегла (Панас Мирний);

// у знач. прикм.

Парубок .. міг вернути собі самі голі пооблупувані стіни батьківської хати (Б. Грінченко).

Словник української мови (СУМ-20)