пообпирати
ПООБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що.
Обперти багато чого-небудь.
Свіжопорізані дошки пообпирали до стіни.
ПООБПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого – що.
Випрати все у багатьох.
Перед святом пообпирала стареньких, повимащувала всюди, причепурила в хаті (з переказу).
Словник української мови (СУМ-20)