Словник української мови у 20 томах

пооповіщати

ПООПОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що, розм.

Оповістити багатьох.

Про вхідчини пооповістили все село (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пооповіщати — пооповіща́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пооповіщати — -аю, -аєш, док., перех. Оповістити багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пооповіщати — ПООПОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Оповістити багатьох.  Словник української мови в 11 томах
  4. пооповіщати — Пооповіща́ти, -ща́ю, -єш гл. Извѣстить (многихъ).  Словник української мови Грінченка