поопускати

ПООПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Опустити що-небудь (про багатьох).

Розійшлися [Сергій і Богдан], люто погрожуючи кулаками. Поопускали їх тільки тоді, коли зайшов учитель (Ю. Мушкетик);

// Схилити, звісити донизу що-небудь (про багатьох, багато чого-небудь).

Всі мовчали якось сором'язливо, поопускавши голови (В. Кучер);

Вже відчули перші холодні ночі, поопускали свої червоні косички ніжні сальвії (В. Собко).

(1) Поопуска́ти о́чі – те саме, що Опусти́ти / опуска́ти о́чі [в зе́млю, додо́лу] (про багатьох) (див. опуска́ти).

А ті троє чи четверо молодиків біля буфету вже не сміялися. Поопускавши очі, поволеньки задкували (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. поопускати — поопуска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поопускати — -аю, -аєш, док., перех. Опустити що-небудь (про багатьох). || Схилити, звісити донизу що-небудь (про багатьох, багато чого-небудь). Поопускати руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поопускати — ПООПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Опустити що-небудь (про багатьох). Розійшлися [Сергій і Богдан], люто погрожуючи кулаками. Поопускали їх тільки тоді, коли зайшов учитель (Мушк.  Словник української мови в 11 томах
4. поопускати — Поопуска́ти, -ка́ю, -єш гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка