попартачити

ПОПАРТА́ЧИТИ, а́чу, а́чиш, док., що, розм.

Зробити, виконати багато чого-небудь невміло, неохайно (або про багатьох).

Платтячка дитячі не пошили, а попартачили.

Значення в інших словниках

1. попартачити — попарта́чити дієслово доконаного виду зробити, виконати багато чого-небудь невміло, неохайно або — про багатьох розм.  Орфографічний словник української мови
2. попартачити — Попартачити, -чу, -чиш гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка