поперекиданий
ПОПЕРЕКИ́ДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поперекида́ти¹.
Деякі стільці лежали поперекидані (І. Нечуй-Левицький);
Металічні коробки з кіноплівкою були поперекидані, і з них випало кілька кружалець змотаної кінострічки (Л. Смілянський);
// попереки́дано, безос. пред.
В хаті все поперекидано, видно, вивозили наспіх (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)