поплатитися
ПОПЛАТИ́ТИСЯ, ачу́ся, а́тишся, док.
1. чим. Втратити що-небудь у відплату за щось.
А чи давно це було, коли Оксана мало не поплатилася своєю професією (з наук. літ.);
Якщо протягом двох днів не надійдуть зведення про закінчення сівби, доведеться їй з Турбаєм поплатитись партійними квитками (М. Руденко).
2. Понести покарання за свої або чужі дії, вчинки.
[Морж:] З-за мене її розстріляли... Я в партизанах був – за це й поплатилась... Яким другом була... (О. Корнійчук);
Прийшли [селяни] до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних людях, які йшли до царя. І панотець відправив богослужбу та й поплатився за цю крамолу (М. Стельмах).
3. заст. Витратити гроші на що-небудь.
На часточки, На свічечки Шагом не поплатився (П. Гулак-Артемовський).
◇ (1) Поплати́тися життя́м (голово́ю) за що і без дод. – загинути, вмерти за що- небудь скоєне, допущену помилку і т. ін.
За свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (О. Гончар);
[Молодший лікар:] Несила мені... розв'язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом... (О. Левада);
Вона .. вийшла на партизанів і за це поплатилася життям (І. Головченко і О. Мусієнко).
Словник української мови (СУМ-20)