Словник української мови у 20 томах

поплюндрувати

ПОПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Сплюндрувати багато чого-небудь.

– Ближні ліси вже поплюндрували, так старий пан послав підводи аж туди [у Бердиківщину] (Л. Яновська);

Міста поплюндрували [чужинці], церкви попустошили (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поплюндрувати — поплюндрува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поплюндрувати — -ую, -уєш, док., перех. Сплюндрувати багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплюндрувати — ПОПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Сплюндрувати багато чого-небудь. — Ближні ліси вже поплюндрували, так старий пан послав підводи аж туди [у Бердиківщину] (Л. Янов., І, 1959, 363); Міста поплюндрували [чужинці та гетьманці], церкви попустошили (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 117).  Словник української мови в 11 томах
  4. поплюндрувати — Поплюндрувати, -ру́ю, -єш гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка