поплямити

ПОПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. поплямля́ть; і ПОПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Покрити плямами що-небудь.

– Дай сюди, – сказала пані Міланська, бистрим, нервним [нервовим] рухом вихапуючи письмо з Миколових рук, – бач, уже поплямив (І. Франко);

– Ой лихо, що я наробила, – та я ж миску з фарбою перекинула, скільки шмаття поплямила! (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. поплямити — поплями́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поплямити — -млю, -миш; мн. поплямлять; і поплямувати, -ую, -уєш, док., перех. Покрити плямами що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поплямити — попля́мити поставити пляму; заплямити (м, ср, ст): Невже не можна витривати хоч один день в чистім. Конче треба поплямити чисту блюзочку. Вже сили немає і нервів бракує до тебе і того прання (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. поплямити — ПОПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. поплямля́ть; і ПОПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Покрити плямами що-небудь. — Дай сюди, — сказала пані Міланська, бистрим, нервним [нервовим] рухом вихапуючи письмо з Миколових рук, — бач, уже поплямив (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. поплямити — Поплямити, -млю, -миш гл. Запятнать, покрыть пятнами.  Словник української мови Грінченка