попоблукати

ПОПОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

Блукати де-небудь багато разів; блукати тривалий час.

Попоблукав Мамай і по околицях – за дівчатами міської сторожі (О. Ільченко);

* Образно. Немало було промахів, немало попоблукав [Мурашко] навпомацки в пітьмі... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. попоблукати — попоблука́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попоблукати — -аю, -аєш, док., розм. Блукати де-небудь багато разів; блукати тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попоблукати — ПОПОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Блукати де-небудь багато разів; блукати тривалий час. Попоблукав Мамай і по околицях — за дівчатами міської сторожі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 332); *Образно. Немало було промахів, немало попоблукав [Мурашко] навпомацки в пітьмі… (Гончар, Таврія, 1952, 249).  Словник української мови в 11 томах