пополірувати

ПОПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш. що.

Док. до полірува́ти.

Сергій урочисто вніс у кімнату дбайливо зроблену полицю для книжок. Він її добре пополірував (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. пополірувати — пополірува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пополірувати — -ую, -уєш, перех. Док. до полірувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пополірувати — ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ (ГЛЯНЦЮВА́ТИ) (ГЛЯНЦУВА́ТИ). — Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати.  Словник синонімів української мови
4. пополірувати — ПОПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш. перех. Док. до полірува́ти. Сергій урочисто вніс у кімнату дбайливо зроблену полицю для книжок. Він її добре пополірував (Коп., Земля.., 1957, 191).  Словник української мови в 11 томах