попоскрипіти
ПОПОСКРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. попоскрипля́ть; док., розм.
Скрипіти якийсь час.
Остяк заскрипів й увесь похитнувся. – Скрипиш?.. Скрипи! Ще попоскрипиш, поки змилосердиться над тобою вітер та кине об землю, а на людську ласку не покладайся (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)