попосміятися
ПОПОСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док., розм.
Сміятися багато разів, якийсь час або посміятися добре.
І дівчата її слухали, і дуже її любили: вона ж було з ними скільки раз на день і попосміється, і посвариться кілька раз, і обійметься... (Марко Вовчок);
* Образно. – Ми ще ж не жили, Настусю, їй-богу! А тепер поживемо і попосміємося на зло ворогам (С. Журахович);
// з кого – чого. Глузувати з кого-, чого-небудь якийсь час; посміятися добре.
Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його їздецьких вправ (О. Ільченко);
– Тільки це він продав воли, сюди, туди глядь, уже гроші й витягли .. Попосміявся я з нього (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)