попотруситися
ПОПОТРУСИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́сишся, док., розм.
1. Труситися тривалий час; потруситися добре.
Гайдамака зробив рух, мовби хотів устати з коня. – Сідай на моє місце! Отоді й знатимеш. Попогибієш, попотрусишся! (А. Головко).
2. перен. Відчувати сильний страх якийсь час.
Налагодилися [коноводи] вивести пару добрих коней .. Добре попотрусилися, боячися, що їх там побачать (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)