попривикати

ПОПРИВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Привикнути до кого-, чого-небудь (про багатьох).

Молодиці розважали її: “Привикнеш”, кажуть, “як і ми попривикали” (Ганна Барвінок);

Наша їжа голодна, Вода з Дону холодна: Ми, як звірі, виростали, До всього попривикали! (Я. Щоголів).

Значення в інших словниках

1. попривикати — попривика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попривикати — -аємо, -аєте, док. Привикнути до кого-, чого-небудь (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попривикати — ПОПРИВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Привикнути до кого-, чого-небудь (про багатьох). Молодиці розважали її: «Привикнеш», кажуть, «як і ми попривикали» (Барв., Опов.., 1902, 139); Наша їжа голодна, Вода з Дону холодна: Ми, як звірі, виростали, До всього попривикали! (Щог., Поезії, 1958, 79).  Словник української мови в 11 томах
4. попривикати — Попривикати, -каємо, -єте гл. Привыкнуть (о многихъ).  Словник української мови Грінченка