попригинатися
ПОПРИГИНА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
Пригнутися (про якусь кількість осіб).
Галя й Мотря сиділи собі та мовчки пряли. У кожної .. так тяжко було на серці, що вони аж попригиналися до гребенів (Панас Мирний);
Як ось батько: – Козаки! Я зирк у вікно: летять, попригинались на конях (А. Тесленко);
Хлопці стали під стіну, попригиналися. Марко став їм на спини, зазирнув крізь розбите вікно в церкву (І. Микитенко);
// Похилитися (про рослини).
Туман розвіявся, але надворі було холодно, пожовкла трава попригиналася під важкою росою (Л. Юхвід).
Словник української мови (СУМ-20)