попрясти

ПОПРЯ́СТИ¹, яду́, яде́ш, док.

1. що і без дод. Виготовити певну кількість пряжі.

– Нема в мене .. зайвого кожуха, а ось тобі вовни. Попрядеш досвітками, дак тобі рукавички хто сплете (Ганна Барвінок);

// Спрясти що-небудь.

Дівка Ганнуся журилася. А ще рушничка не попряла, А вже старостам слово дала (з народної пісні).

2. що. Прядучи, витратити певну кількість прядива.

– Пропадуть мої конопельки! – подумала Кайдашиха, – похоплива невісточка попряде їх собі на полотно поперед мене (І. Нечуй-Левицький).

3. Прясти якийсь час.

ПОПРЯ́СТИ², яде́, док., у сполуч. зі сл. ву́ха.

Поворушити вухами (про деяких тварин).

Заєць, перебігаючи дорогу, став на задні лапи, попряв довгими вухами і чкурнув у поле (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. попрясти — попря́сти 1 дієслово доконаного виду виготовити певну кількість пряжі попря́сти 2 дієслово доконаного виду поворушити вухами — про деяких тварин  Орфографічний словник української мови
2. попрясти — I -яду, -ядеш, док. 1》 перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі. || Спрясти що-небудь. 2》 перех. Прядучи, витратити певну кількість прядива. 3》 неперех. Прясти якийсь час. II -яде, док., у сполуч. зі сл. вуха. Поворушити вухами (про деяких тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попрясти — ПОПРЯ́СТИ¹, яду́, яде́ш, док. 1. перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі. — Нема в мене.. зайвого кожуха, а ось тобі вовни. Попрядеш досвітками, дак тобі рукавички хто сплете (Барв., Опов.., 1902, 174); // Спрясти що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. попрясти — Попря́сти, -ду́, -де́ш гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.  Словник української мови Грінченка