Словник української мови у 20 томах

попрятниця

ПОПРЯ́ТНИЦЯ, і, ж., діал.

Добра, охайна господиня.

До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. попрятниця — попря́тниця іменник жіночого роду добра, охайна господиня діал.  Орфографічний словник української мови
  2. попрятниця — -і, ж., зах. Добра, охайна господиня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попрятниця — ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня.  Словник синонімів української мови
  4. попрятниця — Попря́тниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. попрятниця — ПОПРЯ́ТНИЦЯ, і, ж., діал. Добра, охайна господиня. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. попрятниця — Попря́тниця, -ці ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. Гол. IV. 332. А сестриця-попрятниця. Мнж. 57.  Словник української мови Грінченка