популярність
ПОПУЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Якість за знач. популя́рний 1.
Вимога популярності викладу не повинна підмінятися спрощенством і вульгаризацією (з наук. літ.).
2. Загальне визнання, прихильність широких мас; слава.
Дедалі моя популярність зростала (С. Васильченко);
Сагайдачний любив популярність і частенько сидів із голотою, бо розумів, що без голоти на Січі не довго втримаєш в руках булаву (З. Тулуб);
За два роки театр М. П. Старицького зажив собі широкої популярності та великої слави (з мемуарної літ.);
// Поширеність, широке застосування, вживання тощо.
У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів. Сорти Мічуріна завоювали собі широку популярність як серед українських садоводів, так і в народі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)