попях

ПО́ПЯХ, а, ч., рідко, діал.

Рідня, родичі; нащадок.

Терентій ураз насупився, хижо стрільнув очима, ведмедем пішов на Карпа, – тобі місце на найвищій гілляці! І всьому поп'яхові твоєму – до п'ятого коліна! Ясно?! – Ясно, Терентію, ясно... Доки наш поп'ях живий, ти своєї ідеї не доскочеш (М. Рудь).