попідбивати

ПОПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Прибити, приладнати що-небудь зісподу багатьох предметів.

Гвіздками чоботи попідбиваю (Сл. Б. Грінченка).

2. Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого-небудь (подушки, перини і т. ін.).

Молодиця попідбивала подушки.

3. Ударами повалити багатьох;

// Ударами завдати пошкоджень (під очима, на обличчі і т. ін.).

Мужик їй і очіпок збив, усі патли пообривав, і очі попідбивав, а далі .. водив по усьому Конотопу по вулицям [вулицях] (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. попідбивати — попідбива́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідбивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прибити, приладнати що-небудь зісподу багатьох предметів. 2》 Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого-небудь (подушки, перини і т. ін.). 3》 Ударами повалити багатьох. || Ударами завдати пошкоджень (під очима, на обличчі і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідбивати — ПОПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прибити, приладнати що-небудь зісподу багатьох предметів. Гвіздками чоботи попідбиваю (Сл. Гр.). 2. Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого-небудь (подушки, перини і т. ін.). Молодиця попідбивала подушки.  Словник української мови в 11 томах
4. попідбивати — Попідбива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и підбити, но во множествѣ. Гвіздками чоботи попідбиваю. Я твої карі очі попідбиваю. О. 1861. IV. 83. н. п. Оден король... попідбивав під себе багато країв і миру. Гн. II. 11.  Словник української мови Грінченка