попідкидати

ПОПІДКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Підкинути що-небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному).

Мельхиседек .. налапав кухля з раками, повитягав раки й попідкидав під кожухи двом старим батюшкам, котрі спали як побиті (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. попідкидати — попідкида́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідкидати — -аю, -аєш, док., перех. Підкинути що-небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідкидати — ПОПІДКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підкинути що-небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному). Мельхиседек.. налапав кухля з раками, повитягав раки й попідкидав під кожухи двом старим батюшкам, котрі спали як побиті (Н.-Лев., III, 1956, 118).  Словник української мови в 11 томах