Словник української мови у 20 томах

попідмочувати

ПОПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Підмочити багато чого-небудь; підмочити щось у багатьох місцях;

// безос.

Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. попідмочувати — попідмо́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попідмочувати — -ую, -уєш, док., перех. Підмочити багато чого-небудь; підмочити щось у багатьох місцях. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідмочувати — ПОПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Підмочити багато чого-небудь; підмочити щось у багатьох місцях; // безос. Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. попідмочувати — Попідмо́чувати, -чую, -єш гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка