попідруч

ПОПІ́ДРУ́Ч, присл., діал.

Попідруки.

Вона не вагується показати перед всіма людьми свою любов, не вагується з своїм милим попідруч іти через церков [церкву], поміж народ (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. попідруч — попі́дру́ч прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. попідруч — присл., діал. Попідруки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідруч — ПОПІ́ДРУ́Ч, присл., діал. Попідруки. Вона не вагується показати перед всіма людьми свою любов, не вагується з своїм милим попідруч іти через церков, поміж народ (Фр., XVI, 1955, 88).  Словник української мови в 11 томах