попідтинню

ПОПІДТИ́ННЮ, присл., розм.

1. Під тинами; на вулиці.

– Ходім же, Карпе, попідтинню, щоб мати не бачила (Панас Мирний);

Ось прозвучали струни; попідтинню просту, сліпу кобзарську пісню чуть (І. Муратов);

* Образно. Думи мої.., В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я – тут загину (Т. Шевченко).

2. перен. Без притулку.

– Що ж ми?.. Хіба ми не люди, щоб нам погибати попідтинню голодною смертю? (Панас Мирний);

Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. попідтинню — попідти́нню прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. попідтинню — пр., попід тинами, на вулиці; П. без притулку <�хати, догляду>.  Словник синонімів Караванського
3. попідтинню — присл., розм. 1》 Під тинами; на вулиці. 2》 перен. Без притулку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попідтинню — тиня́тися попідти́нню (по́під тина́ми). Не мати власного житла, притулку; жебракувати. Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко); — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
5. попідтинню — Попідти́нню, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. попідтинню — ПОПІДТИ́ННЮ, присл., розм. 1. Під тинами; на вулиці. — Ходім же, Карпе, попідтинню, щоб мати не бачила (Мирний, І, 1954, 245); Ось прозвучали струни; попідтинню просту, сліпу кобзарську пісню чуть (Мур., Багаття, 1940, 22); *Образно. Думи мої..  Словник української мови в 11 томах
7. попідтинню — Попідти́нню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.  Словник української мови Грінченка