порожевіти
ПОРОЖЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати рожевим, набути рожевого кольору, відтінку.
Молода вільшина у воді порожевіла, вербички пожовкли, топольки засвітилися жовтогарячими смолоскипами (І. Волошин);
Вечір наступав тихий та рожевий. І усе порожевіло (Марко Вовчок);
// безос.
А на сході вже порожевіло. Подихнув .. вітрець, той віщун світання, побудив пташки, дерева (М. Коцюбинський).
2. Покритися рум'янцем, стати рожевим від припливу крові до шкіри; зашарітися.
Лікарка залилась ніжним рум'янцем, аж маленькі вуха .. порожевіли (О. Гончар);
Ніна хвилювалася. Бліде личко її порожевіло від збудження (В. Собко);
// Набути нормального кольору шкіри, позбутися блідості (після хвороби, перевтоми і т. ін.).
Вже за перший тиждень його бліде, змарніле обличчя порожевіло, рухи зробилися жвавими (А. Кримський);
Обличчя дівчинки порожевіло, але вона була ще така слаба, що не могла говорити і лежала з закритими очима (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)