порозвалюватися

ПОРОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док.

1. Розвалитися, зруйнуватися, перетворитися на руїни (про все або багато чого-небудь).

Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося (Сл. Б. Грінченка);

Землянки порозвалювались, тільки й зосталися купи глини та рештки плетених загорож (О. Гончар).

2. розм. Сісти або лягти у вільній, недбалій позі (про всіх або багатьох).

Хоч стіни тріщали від реготу, крику й шуму, та мимо того були такі, що порозвалювалися по кутах на купах соломи і хропіли на ціле горло (Н. Кобринська);

Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. порозвалюватися — порозва́люватися 1 дієслово доконаного виду поламатися, розпастися, роз'єднатися порозва́люватися 2 дієслово доконаного виду сидіти або лежати, недбало розкинувшись — про багатьох  Орфографічний словник української мови
2. порозвалюватися — -юється, -юємося, -юєтеся, док. 1》 тільки 3 ос. Розвалитися, зруйнуватися, перетворитися на руїни (про все чи багато чого-небудь). 2》 розм. Сісти або лягти у вільній, недбалій позі (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозвалюватися — ПОРОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док. 1. тільки 3 ос. Розвалитися, зруйнуватися, перетворитися на руїни (про все або багато чого-небудь). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
4. порозвалюватися — Порозвалюватися, -люємося, -єтеся гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка