порозвішаний

ПОРОЗВІ́ШАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до порозві́шати.

Параскіца тремтіла і боялась знов стрітися очима з порозвішаними по винограднику черепами (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. порозвішаний — порозві́шаний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. порозвішаний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до порозвішати. || порозвішано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозвішаний — ПОРОЗВІ́ШАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до порозві́шати. Параскіца тремтіла і боялась знов стрітися очима з порозвішаними по винограднику черепами (Коцюб., І, 1955, 279).  Словник української мови в 11 томах