порозлазитися
ПОРОЗЛА́ЗИТИСЯ, иться, имося, итеся і рідко ПОРОЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розлізтися в різні боки (про плазунів, черв'яків, комах і т. ін.).
Не накрила раки, а вони й порозлазилися по всій хаті (Сл. Б. Грінченка);
Ящірки зараз збігли з ліжка на поміст, а .. веретільниці порозлазилися по ліжку і шукали дороги на землю (О. Маковей);
// перен., розм. Розійтися, розбрестися з одного місця в різних напрямках або роз'їхатися, поселитися в різних місцях (про людей).
– Швидко підростуть [діти], то й порозлазяться, як руді миші (І. Нечуй-Левицький).
2. розм. Порватися, зруйнуватися (про все або багато чого-небудь, у багатьох місцях).
– Недавно стулив я собі оцю рясу .. Коли вчора дивлюсь, – на плечах чисто порозлазилось шитво (І. Нечуй-Левицький);
Невесела у Шевченка зимою та восени хата .. потрухла, мохом узялася, .. од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)