порозлягатися

ПОРОЗЛЯГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх або багатьох).

Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (О. Гончар);

Дехто з студентів встиг уже скинути сорочки. Деякі лінькувато порозлягались на траві (О. Довженко);

* Образно. На городах ліниво порозлягалися рябі та жовті гарбузи (Ю. Збанацький).

2. перен. Вигідно розташуватися, простягтися на велику відстань (про все або багато чого-небудь).

Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках (Панас Мирний).

3. Розкинутися, спускаючи додолу віти (про дерева, кущі і т. ін.).

Ліщина порозлягалась сюди й туди (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. порозлягатися — порозляга́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозлягатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх чи багатьох). 2》 перен. Вигідно розташуватися, простягтися на велику відстань (про все чи багато чого-небудь). 3》 Розкинутися, спускаючи додолу віти (про дерева, кущі і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозлягатися — ПОРОЗЛЯГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх або багатьох). Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (Гончар, І, 1959, 37)...  Словник української мови в 11 томах
4. порозлягатися — Порозлягатися, -гаємося, -єтеся гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки. Г. Барв. 304.  Словник української мови Грінченка