порозлітатися
ПОРОЗЛІТА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розлетітися в різні боки, у різних напрямках (про птахів, комах; про пір'я і т. ін.).
Сова сиділа на престолі, ждала коронації і дивувалася, чого се нараз усі птахи порозліталися (І. Франко);
// перен., розм. Роз'їхатися в різних напрямках, оселитися в різних місцях (про людей).
– Викохай, вигляди, вирости дітей, а вони візьмуть та й порозлітаються й покинуть тебе саму на старість, як сироту, – говорила мати, плачучи (І. Нечуй-Левицький);
– Багато літ бідували ми, сину, в своїх горах, на гірських ґрунтах, по світу порозліталися, мов горобці, шукаючи свого щастя-долі (С. Чорнобривець).
2. розм. Розбитися на частини, розтрощитися від удару, вибуху (про все або багато чого-небудь).
Сталеві ковпаки дотів порозліталися геть, потріскавшись під ударами, як крихкі дзвони (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)