порозпинати

ПОРОЗПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Розіпнути все або багато чого-небудь;

// Напнути намети.;

// Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох).

* У порівн. Понад Россю, в лузі стояли рідко розкидані розкішні старі дуби з рідким розкидчастим гіллям, неначе порозпинали сотні рук на всі боки (І. Нечуй-Левицький).

2. Скарати, розіп'явши на хрестах, багатьох.

3. Розстібнути пальта; розкутати хустки (про багатьох).

Значення в інших словниках

1. порозпинати — порозпина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозпинати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розіпнути все чи багато чого-небудь. || Напнути намети. || Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох). 2》 Скарати, розіп'явши на хресті, багатьох. 3》 Розстібнути пальта; розкутати хустки (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозпинати — порозпина́ти розстебнути (одяг)(ст): Він геть зовсім стягнув із шиї яскраву краватку – “хомут”, як сам її називав, порозпинав накрохмалений панцер сорочки, підійшов з чаркою в руці до нашого гостя отця-пароха і почав викладати своє “курікулюм віте” (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. порозпинати — ПОРОЗПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розіпнути все або багато чого-небудь; // Напнути намети; // Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох). *У порівн.  Словник української мови в 11 томах