порозпрягати

ПОРОЗПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Розпрягти (коней, волів і т. ін.).

Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу (М. Коцюбинський);

Батько воли порозпрягав, а син постановив їх серед двора, до ясел (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. порозпрягати — порозпряга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозпрягати — -аю, -аєш, док., перех. Розпрягти (коней, волів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозпрягати — ПОРОЗПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розпрягти (коней, волів і т. ін.). Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу (Коцюб., І, 1955, 183); Батько воли порозпрягав, а син постановив їх серед двора, до ясел (Барв., Опов.., 1902, 381).  Словник української мови в 11 томах