порозселюватися
ПОРОЗСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ємося, єтеся, док.
Розселитися у когось, десь (про багатьох).
А вони [поляни] своїх близьких сусідів звали .. сіверяни, що к півночі од них по Десні, по Сейму, по Сулі порозселювалися (П. Куліш);
Там порозселились і попосідали хуторами і сельбищами ті запорожці, котрі, одкозакувавши у Січі, позаводились жінками та дітьми (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)