Словник української мови у 20 томах

порозсувати

ПОРОЗСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Розсунути все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

* Образно. Сонце порозсувало хмари блакитними руками і впало на землю великою зливою світла (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. порозсувати — порозсува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порозсувати — -аю, -аєш, док., перех. Розсунути все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозсувати — Порозсува́ти, -ва́ю, -ва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозсувати — ПОРОЗСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розсунути все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. *Образно. Сонце порозсувало хмари блакитними руками і впало на землю великою зливою світла (Ю. Янов., II, 1958, 109).  Словник української мови в 11 томах
  5. порозсувати — Порозсува́ти, -ва́ю, -єш гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка