Словник української мови у 20 томах

порозсікати

ПОРОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Розсікти все або багато чого-небудь.

Порозсікати пута.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. порозсікати — порозсіка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порозсікати — Порозсіка́ти, -ка́ю, -ка́єш; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. порозсікати — Порозсіка́ти, -ка́ю, -єш гл. Разсѣчь (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка