порозшукувати

ПОРОЗШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Розшукати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

І пророків своїх .. Порозшукує люд.., І воздасть своїм страдникам славу... (М. Старицький);

Жінки в замку Тарновських порозшукували торішнє незакінчене гаптування й модні аплікації, коротали за ними вимушене сидіння в покоях (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. порозшукувати — порозшу́кувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозшукувати — див. шукати  Словник синонімів Вусика
3. порозшукувати — -ую, -уєш, док., перех. Розшукати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порозшукувати — Порозшу́кувати, -кую, -куєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. порозшукувати — ПОРОЗШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розшукати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. І пророків своїх.. Порозшукує люд.., І воздасть своїм страдникам славу… (Стар., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. порозшукувати — Порозшукувати, -кую, -єш гл. Разыскать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка