пором

ПОРО́М, рідко ПАРО́М, заст. ПОРО́Н, а, ч.

Плавуча споруда (судно, пліт тощо), якою регулярно переправляють через водні перепони сухопутні транспортні засоби, людей і вантажі.

Прийшлось їм переїжджать через річку на поромі (Панас Мирний);

Біля берега стояв пором – два великих човни з настеленими на них дошками (О. Донченко);

На поромі машину переправили через Жванець (С. Скляренко);

Тричі за день з правого на лівий берег [Дунаю] вирушає порон, перевозячи каруци, запряжені волами, фургони, людей (М. Чабанівський);

* У порівн. Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пором — поро́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пором — заст. порон, -а, ч. Укритий настилом із дощок великий човен (або два човни), баржа, пліт і т. ін., що звичайно пересуваються на канаті і призначені для переправи людей, вантажів, машин, возів тощо через річку або озеро. Пором-криголам — судно криголамного типу для поромної переправи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пором — Порон  Словник чужослів Павло Штепа
4. пором — Судно для перевезення людей, товарів і транспортних засобів, що самостійно в'їжджають на палубу; звичайно рухається власним ходом або за допомогою троса, протягнутого між берегами; морські п. є різновидами пасажирських суден; носові і кормові ворота полегшують в'їзд і виїзд транспортних засобів.  Універсальний словник-енциклопедія
5. пором — ПОРО́М (транспортний засіб, призначений для переправи людей, вантажів тощо через річку, озеро, морську протоку), ПАРО́М розм., ПОРО́Н заст.  Словник синонімів української мови
6. пором — ПОРО́М, рідко ПАРО́М, заст. ПОРО́Н, а, ч. Укритий настилом з дощок великий човен (або два човни), баржа, пліт і т. ін., що звичайно пересуваються на канаті і призначені для переправи людей, вантажів, машин, возів тощо через річку або озеро.  Словник української мови в 11 томах