поромщик

ПОРО́МЩИК, заст. ПОРО́НЩИК, а, ч., рідко.

Те саме, що поро́мник.

Іде хлопець та йде, і приходить до річки широкої та бурхливої .. Гукнув хлопець поромщика (з казки);

Чорнів серед Росі порон, а на йому [ньому] ледве мріла біла сорочка поронщика коло кодоли (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. поромщик — поро́мщик іменник чоловічого роду, істота поромник рідко  Орфографічний словник української мови
2. поромщик — ПОРО́МНИК (перевізник на поромі), ПАРО́МНИК розм., ПОРО́МЩИК розм., ПОРО́ННИК заст., ПОРО́НЩИК заст. Отець Вікентій зіскакує з воза і собі хапається за мотуз. Поромники тільки брови звели вгору і не промовили ні слова (М.  Словник синонімів української мови
3. поромщик — ПОРО́МЩИК, заст. ПОРО́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що поро́мник. Іде хлопець та йде, і приходить до річки широкої та бурхливої.. Гукнув хлопець поромщика (Укр.. казки.., 1951, 287); Чорнів серед Росі порон, а на йому ледве мріла біла сорочка поронщика коло кодоли (Н.-Лев., II, 1956, 135).  Словник української мови в 11 томах