пороття
ПОРОТТЯ́¹, я, с.
Дія за знач. поро́ти¹ 1.
ПОРОТТЯ́², я́, с., розм.
Дія за знач. поро́ти² 1.
Пан староста скінчив свій суд. Лишалося пороття.., урядовець лівша звелів челядникам узяти на ослона одного з молодших (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)