Словник української мови у 20 томах

порохи

ПОРОХИ́, ів, мн.

Багатокомпонентні тверді вибухові суміші, здатні до рівномірного горіння паралельними шарами без доступу кисню з утворенням газоподібних продуктів.

Порохи, застосовувані у ракетних двигунах, належать до твердих ракетних палив (з наук. літ.);

Бездимні порохи.

Словник української мови (СУМ-20)