порфіроносний
ПОРФІРОНО́СНИЙ, а, е, заст., уроч., ірон.
Прикм. до порфіроно́сець.
Не люблю недомовлених слів і недоспіваної пісні. Бачиш, я міг пісню свого життя вже давно увірвати, як власник величезних маєтків, як порфіроносний герцог, а я хочу доспівати її до краю (Б. Лепкий);
І віку юного столиці Стара вклонилася Москва, Як нововінчаній цариці Порфіроносна удова (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Словник української мови (СУМ-20)