порція
ПО́РЦІЯ, ї, ж.
1. Певна кількість харчового продукту, страви, признач. для споживання однією особою за один раз.
Випотрошену рибу промивають у холодній воді і ріжуть на порції (з наук.-попул. літ.);
Фесенко розчервонівся. Він одчепив пенсне. Круглі карі здорові очі блищали од доброї порції пива (І. Нечуй-Левицький);
В казанку залишилася лише одна порція кулеші (з переказу);
// Взагалі певна кількість чого-небудь.
У свій час дехто думав.., що ефективність дії органічних добрив у сівозміні можна підвищити внесенням їх дрібними порціями під усі культури сівозміни (з наук. літ.);
Марта Гаврилівна, виспівавши, за своєю звичкою, велику порцію похвал Ганні, пообіцяла дивитися за нею, як за рідною дочкою (В. Козаченко).
2. діал. Чарка; чарка горілки.
Василь спер голову на локоть і німо почав вдивлюватися в порожню порцію (І. Франко);
– Кажуть, старим та хлопцям по порції дадуть, а дівкам кісники роздаватимуть (Леся Українка);
Як частують, – вип'є [Андрій] порцію, але лиш одну (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)