Словник української мови у 20 томах

поршень

ПО́РШЕНЬ, шня, ч., техн.

Деталь, що рухається зворотно-поступально в циліндрах поршневих машин.

Всі мовчали й дивилися на поршні, що ритмічно рухалися в циліндрах (Н. Рибак);

Поршень – це той же серцевий клапан в організмі машини, він всмоктує пальне, розподіляє його потрібними долями для роботи дизеля (П. Автомонов).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поршень — по́ршень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. поршень — [поршеин'] -шн'а, ор. -шнеим, м. (на) -шн'і, р. мн. -шн'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. поршень — -шня, ч., тех. Циліндрична деталь двигунів внутрішнього згоряння, парових машин, насосів, компресорів і т. ін., що робить зворотно-поступальний рух усередині більшого циліндра, щільно прилягаючи до його стінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поршень — Толок, див. плунжер  Словник чужослів Павло Штепа
  5. поршень — (-шня) ч.; мол. Нога.  Словник жарґонної лексики української мови
  6. поршень — ПО́РШЕНЬ техн. (циліндрична деталь двигунів, машин, насосів тощо, яка робить зворотно-поступальний рух всередині більшого циліндра), ТОЛОК розм.; ПЛУ́НЖЕР, ПОРИ́НАЧ, ПІРНА́ЛО розм. (у гідравлічному домкраті або пресі).  Словник синонімів української мови
  7. поршень — ПО́РШЕНЬ, шня, ч., техн. Циліндрична деталь двигунів внутрішнього згоряння, парових машин, насосів, компресорів і т. ін., що робить зворотно-поступальний рух всередині більшого циліндра, щільно прилягаючи до його стінок.  Словник української мови в 11 томах