порівняно
ПОРІ́ВНЯНО.
Присл. до порі́вняний¹ 2.
Це був ще порівняно молодий чоловік (М. Руденко);
Переважна більшість господарств одержали порівняно високі врожаї ярої пшениці (з газ.).
○ (1) Порі́вняно з (зі, із), у знач. прийм., з оруд. в. – якщо порівняти з ким-, чим-небудь.
Порівняно з іншими, Бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною (О. Гончар);
(2) Порі́вняно з тим, у знач. співвідн. сл. – якщо порівнювати з кимсь, чимсь іншим.
Цей день видався теплий порівняно з тим, який був учора (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)