поріжок
ПОРІ́ЖОК, жка, ч.
1. Зменш.-пестл. до порі́г 1.
– Сідай, Параско, на поріжку, – присогласила Настя, посунувшись і даючи місце коло себе (Панас Мирний);
Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією, вибирали президію, своїх сільських поважних людей, і .. вирішували свою долю (Григорій Тютюнник).
2. спец. Виступ на частині машини, механізму і т. ін.
Приймальна камера розміщена спереду молотильного апарата. З боку жатки вона відкрита і має поріжок, на який спирається рама похилої частини жатки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)