порізаний

ПОРІ́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до порі́зати 1–5.

За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок, порізаних на рівні, не дуже довгі кінці (Леся Українка);

Питання про порізану ножиком парту обговорюється і на класних зборах, і на виховній годині (О. Донченко);

Поставили нового наймита – патрати порізаних на вечерю гусей (О. Ільченко);

Митрофан Юхимович витер рукавом піт з порізаного зморшками лоба (П. Панч);

Земля біля Хотина похилена до ріки і порізана глибокими ярами, які ближче до Дністра ширшають (О. Маковей);

// у знач. прикм.

Він облизав ложку, поклав її на рушник, на якому лежав порізаний хліб (Григорій Тютюнник);

// порі́зано, безос. пред.

[Горніг:] Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано, .. попсовано, порізано (Леся Українка);

За селом, у яру, знайшли двох зарізаних поліцаїв. Всі говорили, що їх порізано ще взимку (Є. Кравченко).

Значення в інших словниках

1. порізаний — порі́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. порізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порізати 1-5). || порізано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порізаний — НЕРІ́ВНИЙ (про край чого-небудь — який має виступи, загини тощо); РВА́НИЙ (з ніби розірваними краями); ЗУБЧА́СТИЙ, ЗУБЧА́ТИЙ рідше (з краями у вигляді зубців); ПОРІ́ЗАНИЙ спец. (про лінію берега). — Сам притарабанився до тебе. Приймеш? — Прийму...  Словник синонімів української мови
4. порізаний — Порі́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. порізаний — ПОРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порі́зати 1-5. За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок, порізаних на рівні, не дуже довгі кінці (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах