Словник української мови у 20 томах

порічина

ПОРІ́ЧИНА, и, ж., зах.

Місце вздовж ріки, над водою.

Дмухнула [ніч] по лугах і порічинах і покрила їх густими, сивими туманами (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. порічина — Порі́чина: — давнє русло ріки [III] — місце вздовж річки, над річкою [VI] — місцевість уздовж течії річки [53] — простір над річкою [VII]  Словник з творів Івана Франка